Статева диференціація відчуття особистої безпеки в умовах війни
Ключові слова:
психологічна безпека, війна, тривожність, фрустрація, емпатія, ригідність, статеві відмінностіАнотація
У статті подано результати дослідження статевих відмінностей у відчутті особистої безпеки в умовах війни. Теоретичний аналіз дозволив визначити безпеку як багатовимірний феномен, що охоплює фізичний, психологічний та соціальний рівні. Емпірична частина базувалася на використанні стандартизованих психодіагностичних методик (опитувальники Уессмана-Рікса, Г. Айзенка, Ч. Спілбергера в адаптації Ю. Л. Ханіна та тест емпатії для дорослих Л. П. Журавльової). Отримані результати засвідчили наявність суттєвих статевих відмінностей: жінки частіше демонструють високий рівень тривожності, фрустрації та емпатії, тоді як чоловікам притаманніші середні показники тривожності, ригідності та знижена емпатійність. Застосування U-критерію Манна-Уїтні підтвердило статистичну значущість низки відмінностей. Результати інтерпретуються крізь призму психологічної безпеки як чинника адаптації в умовах воєнного часу та мають практичне значення для розробки програм психологічної підтримки населення.
Посилання
1. Журавльова Л. П. (2010). Емпатійні детермінанти психологічного здоров’я. Наука і освіта. 3, 36–39. https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/doc/2010/3_2010/10.pdf
2. Кокун, О. М. (2020). Психологічні ресурси адаптації військовослужбовців. Психологія і суспільство, 1(79), 112–123. https://doi.org/10.35774/pis2020.01.112
3. Олійник, І. (2023). Психологічні особливості переживання війни в цивільних та військових осіб. Психологічний часопис, 9(2), 45с58. https://doi.org/10.31108/psychjournal2023.09.02
4. Титаренко, Т. М., & Дворник, О. В. (2022). Життєстійкість особистості в умовах війни: психологічні стратегії подолання. Психологія і особистість, 2(12), 7–16. https://doi.org/10.33989/2226-4078.2022.2.256703
5. Ditlevsen, D. N., & Elklit, A. (2012). Gender, trauma type, and PTSD prevalence: A re-analysis of 18 Nordic convenience samples. Annals of General Psychiatry, 11(26), 1–9. https://doi.org/10.1186/1744-859X-11-26
6. Flynn, J., Slovic, P., & Mertz, C. K. (1994). Gender, race, and perception of environmental health risks. Risk Analysis, 14(6), 1101–1108. https://doi.org/10.1111/j.1539-6924.1994.tb00082.x
7. Finucane, M. L., Slovic, P., Mertz, C. K., Flynn, J., & Satterfield, T. A. (2000). Gender, race, and perceived risk: The ‘white male’ effect. Health, Risk & Society, 2(2), 159–172. https://doi.org/10.1080/713670162
8. Gustafson, P. E. (1998). Gender differences in risk perception: Theoretical and methodological perspectives. Risk Analysis, 18(6), 805–811. https://doi.org/10.1111/j.1539-6924.1998.tb01123.x
9. McLean, C. P., Asnaani, A., Litz, B. T., & Hofmann, S. G. (2011). Gender differences in anxiety disorders: Prevalence, course of illness, comorbidity and burden of illness. Journal of Psychiatric Research, 45(8), 1027–1035. https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2011.03.006
10. Olff, M. (2017). Sex and gender differences in post-traumatic stress disorder: An update. European Journal of Psychotraumatology, 8(sup4), 1351204. https://doi.org/10.1080/20008198.2017.1351204
11. Tolin, D. F., & Foa, E. B. (2006). Sex differences in trauma and posttraumatic stress disorder: A quantitative review of 25 years of research. Psychological Bulletin, 132(6), 959–992. https://doi.org/10.1037/0033-2909.132.6.959
12. Zhuravlova, L., & Chebykin, O. (2021). The development of empathy: Phenomenology, structure and human nature. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003145370
13. Zhuravlova, L., Lytvynchuk, A., Mozharovska, T., & Bedny, I. (2022). Environmental sustainability and perception of safety of vaccine in the COVID-19 pandemic. Scientific Horizons, 25(4), 67-74.
14. Zhuravlova, L. P., Pomytkina, L. V., Lytvynchuk, A. I., & Mozharovska, T. V. (2025). Psychological security in the digital classroom. CTE Workshop Proceedings, 12, 442–455. https://doi.org/10.55056/cte.918
